Як іноземцю узаконити нерухомість в Україні ?


У ряді держав іноземцям обзавестися нерухомістю вкрай важко. Наприклад, в Швейцарії для цього буде потрібно спеціальний дозвіл влади.

Але Україна відноситься до прямо протилежної категорії країн. Тут, навпаки, законодавство сприяє іноземним громадянам у їх намір стати власниками квартир, будинків і інших нерухомих об’єктів. І на росіян це теж поширюється в повній мірі. Про те, як узаконити нерухомість в Україні, у цій статті адвоката Олега Сухова.

Дозволено володіти всім, крім сільгоспугідь
Стаття 26 української Конституції та стаття 3 закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» наділяє іноземців тими ж правами, якими користується місцеве населення.

За умови, звісно, що приїжджі знаходяться в межах держави на законних підставах. Стосується це і майнових прав. Стаття 318 українського Цивільного кодексу дозволяє мати власність всім фізичним особам незалежно від їх приналежності до того чи іншого державі.

Статті 2 і 3 українського закону «Про режим іноземного інвестування» не дозволяють громадянам України вкладати кошти, серед іншого, і в нерухомі об’єкти, зокрема, в будинку, квартири та інші приміщення.
Існують, правда, застереження щодо земельних ділянок. Частина 2 статті 81 українського Земельного кодексу не дозволяє громадянам України мати у власності землю, не призначену для сільського господарства.

А ось територіями, на яких іноземець планує зайнятися землеробством або тваринництвом, статті 3 закону україни «Про режим іноземного інвестування», можна лише користуватися.

Купити таку землю представник іншої держави не може, а якщо раптом отримає її у спадок, то по частині 4 тієї ж статті 82 Земельного кодексу, протягом року повинен буде від неї позбутися.
Але інша нерухомість легко може стати власністю іноземного поданого. Купуйте і володійте, навіть якщо ви з Росії.
Придбання через операцію
До речі, як саме ви будете її купувати? Магістральних шляху, очевидно, два: угода (найчастіше купівля-продаж) і спадщину.
Для угоди буде потрібно небагато, — каже адвокат Олег Сухов. Крім, зрозуміло, грошей, яких у вас має бути досить для покриття всіх витрат по ній. Сюди відноситься не тільки ціна вибраного об’єкта. Згідно з пунктом 10 статті 4 закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», покупцеві – неважливо, українцю чи ні – доведеться заплатити в місцевий пенсійний фонд 1% від вартості нерухомості.

Але тільки в тому випадку, якщо вона набувається не вперше в цій країні. Якщо ж ви тут раніше не купували нерухоме майно, то пенсійні витрати вас не торкнуться.
За статтями 34 і 36 українського закону «Про нотаріат», купівля-продаж нерухомості проходить через державного або приватного нотаріуса. За послуги першого пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» накладає на покупця держмито 1% від суми угоди.

Тобто відрахування в українську казну при купівлі нерухомості виробляєте. Отже, перш ніж йти на угоду, доведеться завести ІПН.
За великим рахунком, це все. Далі ви реєструєте право власності у Державній реєстраційній службі, після чого стаєте законним власником житла або іншого сплаченого об’єкта. І той факт, що ви не українець, виникнення права власності перешкодити не може.
Податок на спадщину: чи можна його уникнути?
Буде правильно сказати, що в придбанні росіянами української нерухомості по угоді якихось підводних каменів не існує зовсім. А як щодо придбання через спадщину?

Ось тут є один нюанс, і його бажано тримати в полі зору.
Цей нюанс – передбачений українським Податковим кодексом особливий режим оподаткування вступають у спадок не резидентів. Стаття 174.3 кодексу вимагає від них сплати податку до одержання спадкової маси, тоді як резиденти-спадкоємці роблять це пізніше при подачі декларації (аналога нашого 3-ПДФО) за підсумками року.

Причому в останніх ставка оподаткування коливається в залежності від ступеня споріднення з покійним резидентом. Приміром, для самих близьких його родичів зазначена ставка і зовсім дорівнює нулю.

А не резиденту зі ступенями спорідненості розбиратися не доведеться. Натомість доведеться, згідно статті 174.2.3 і свіжої редакція статті 167 Податкового кодексу, поповнити українську скарбницю відразу на 18% від вартості спадкового майна. Без цього у спадок не вступити.
Втім, є варіанти, — стверджує адвокат Олег Сухов. Податковий кодекс не дарма протиставляє не просто громадян і не громадян, а саме українських резидентів і не резидентів.

Стаття 14.1.213 кодексу визнає резидентами тих, кому, незалежно від громадянства, є, де жити в межах країни, і хто має в ній центр життєвих інтересів.

Наприклад, цей чоловік займається бізнесом або ж знаходиться в державі в цілому більше 183 днів у межах одного податкового періоду (календарного року).

Припустимо, російський спадкоємець української нерухомості і справді на Україні час від часу буває. У такому випадку можна скористатися піврічним терміном, який стаття 1270 її Цивільного кодексу відводить для позначення претензій на спадок, і не звертатися до нотаріальної контори відразу після смерті спадкодавця.

Замість цього варто просто пожити в країні до тих пір, поки в цілому не набіжать відсутні дні для того, щоб вважатися резидентом. І тоді українське податкове відомство візьме з вас рівно стільки, скільки потребувало би в аналогічній ситуації з корінного жителя.
Проблему з податком так чи інакше потрібно вирішити. Решта ж – точно як і при купівлі нерухомості.

Ви оформляєте своє право власності в Державній реєстраційній палаті, після чого, ні про що не турбуючись, легально володієте успадкованими квартирою, будинком або ділянкою.

За матеріалами pr.adcontext.net

Для звязку з нотаріусом та отримання консультації скористайтесь контактною формою.